1. І відповідав Йов, і сказав:
2. Іще й нині гірка мова моя; страждання мої важчі стогонів моїх.
3. О, якби я знав, де знайти Його, і міг підійти до трону Його!
4. Я виклав би перед Ним справу мою і уста мої виповнив би виправданнями;
5. Пізнав би слова, котрими Він відповість мені і зрозумів би, що Він скаже мені.
6. Невже Він у повній могутності почав би змагатися зі мною? О, ні! Він лише надав би сили мені.
7. Тоді праведник міг би змагатися з Ним, – і я назавжди одержав би свободу від Судді мого.
8. Та ось, я йду уперед, і немає Його, назад – і не знаходжу Його;
9. Чи учиняє Він щось на лівому боці, я не бачу; чи ховається праворуч, не бачу.
10. Але Він знає шлях мій; Нехай же випробує мене, – вийду, мов золото.
11. Нога моя упевнено тримається стежки Його; шляхи Його я зберігав і не ухилявся.
12. Від заповіді уст Його не відступав; слова уст Його оберігав краще, аніж власні правила.
13. Але Він непохитний; і хто відхилить Його? Він чинить, чого забажає душа Його.
14. Так, Він виконає, що належить мені; і подібного до цього багато в Нього.
15. Тому я тремчу перед Ним; розмірковую, і страхаюся Його.
16. Бог знесилив серце моє, і Всемогутній настрашив мене.